У гештальт-підході психотерапевти більше фокусуються на особистість людини, його емоціях і переживаннях, ніж на логіці та план-схемі осмислення його поведінки. У цьому полягає головна відмінність гештальту від, наприклад, КПТ (когнітивно-поведінкової терапії).
Гештальт підійде тим, хто погано розуміє і розрізняє свої емоції та бажання. Мова тіла також дуже важлива для цього підходу, тому він часто використовується для дослідження проблем психосоматики.
Якщо ви маєте візуальне чи образне мислення, фотографічну чи аудіальну памʼять, полюбляєте різні види творчості, є досить чутливими та емпатійними до інших та любите їм допомагати – особистісно орієнтована терапія, якою є гештальт, скоріше за все буде саме вашим комфортним методом терапії.
Якщо ж ви більш схильні цікавитись точними науками, знаходити причинно-наслідкові звʼязки і вам критично важливо копати до першоджерела, будуючи схеми та орієнтуючись на певну прийняту систему світу – вам більш комфортно має бути в КПТ, схема терапії чи психоаналітичному підході.
Дана класифікація досить умовна і не є рекомендацією.
Гештальт дає можливість по-новому подивитись на відносини із собою та навколишнім світом. Завдяки терапії можна навчитися справлятися з такими станами як:
Невпевненість в собі, низька самооцінка
Самотність, труднощі у спілкуванні з іншими людьми
Тривожність, складні життєві обставини
Проблеми з особистими кордонами та проявом агресії
Апатія та втрата сенсу, депресивний епізод чи дистимія
Складнощі в розпізнаванні та вираженні емоцій, страх проявлятись та висловлювати власну думку
Гештальт-терапія не призначена для роботи з важкими психічними розладами.
Більше інформації про затверджені методи психотерапії і перелік діагнозів можна переглянути за посиланням: ligazakon.net;